Про розвиток культури

Спочатку опубліковала на іншому своєму блозі, там і коментарі цікаві... вирішила продублювати.

Через те, що живу не в столиці (і не збираюся), досі сприймала Льоню Космоса більше як такого собі клоуна. А скиглення киян щодо підвищення цін метрополітену - не інакше як "кияне зажралися" (щоправда, стосовно саме цього і досі так вважаю, бо мені доводиться платити як мінімум 4 грн, щоб проїхати нещасні 15 км до Ялти).
Так от, до чого я. В цьому році в Киеві не буде проведений конкурс піаністів им. Горовіца - найпрестижніша подія такого роду в Україні, крім того, міжнародно визнаний конкурс. Київська держадміністрація не змогла знайти кошти на його проведення.

Впервые за 14 лет в Украине не будет проводиться самый престижный - конкурс памяти Владимира Горовица. В столичном бюджете, из которого всегда финансировалось мероприятие - в этом году денег не хватает. В главном управлении культуры их найти тоже не могут.
(...)
Более ста пианистов из 21-ой страны мира желали приехать в Киев на престижный конкурс. Нанимали репетиторов, уже заказали билеты. Но вместо приглашений получили - извинения: "...в связи с финансовым кризисом - ждём через год, если не передумаете".

Кому криза, а кому - плацдарм для підвищення.
Бо в теплі часи все розпорошується і не видно чого вартий чоловік. Та й, чесно кажучи, якісь особливі якості не дуже потрібні. А от в екстремальних умовах вижити може далеко не кожен.
Бо мобілізуються приховані ресурси, здібності.
І іншим їх стає видно.

Про компліменти

Щоб там не казали, але я люблю, коли мене хвалять :-)

Дізналася, що в усій розгалуженій та складній системі підприємств по всій Україні, що підпорядковуються одній поважній державній структурі, на нашому - найкращі аналітичні записки: лаконічно, по суті, із наглядним матеріалом, достовірні і т.п. І порекомендували нас як приклад.
Дрібничка, але щаслива до небес, бо саме я їх пишу :-)