Готуймося до нової газової війни

Буквально кілька днів тому з’явилася перша ознака, що взимку будуть проблеми з газом. Може це конфлікт із Москвою (вже навіть не знаю через які причини - вибори, "найкращий в світі" договір на постачання), може неспроможність Газпрому поставити заявлену кількість газу.
Але ті, хто найбільше постраждають, вже оголошені. Принаймні це стосується Криму. Рада міністрів Автономної Республіки Крим розродилася новою постановою від 28 липня 2009 р. №401:

О дополнительных мерах по обеспечению стабильной работы объектов и служб жизнеобеспечения Автономной Республики Крым в осенне-зимний период 2009-2010 годов

В чому його суть:

Про пільговиків

Про них не писав тільки лінивий. Справді, яка несправедливість, коли при вступі бюджетні місця займають не ті, хто має знання, а ті, хто придбав (або отримав по знайомству, завдяки статусу) потрібну довідку. Само собою, всі закликають із цим боротися, в першу чергу через обмеження пільгових категорій, пільгових місць, підняттям прохідного балу. А тепер давайте спробуємо докладно розібратися із ситуацією, що склалася.

Цитата

Понравилось высказывание Михаила Дубова в блоге Ruconomics:

Я очень люблю экономику. И мне очень нравится, когда люди начинают ее учить, вместо того чтобы высказываться по экономическим темам, не имея знаний в этой области. Но, к сожалению, экономика очень сложный предмет, а значит в начале обучения нам приходится сильно упрощать реальный мир, чтобы объяснить некоторые аспекты экономического образа мышления. Иногда эти упрощения работают очень хорошо, и помогают людям понимать мир вокруг лучше, но часто в модели теряется богатство реального мира. Поэтому, хороший учитель всегда рассказывает, где у модели слабые стороны, где она не достаточно для реального мира и так далее.

Очень часто сталкиваюсь с тем, что человек, нахватавшись терминов и парочки моделей из нескольких учебников, начинает судить об экономике с видом большого знатока.

Особенно это касается тех, кто получает поверхностное второе высшее образование. Именно поверхностное, т.к. случаи бывают разные. И вот человек начинает судить об экономических процессах, используя филологическое мышление, юридическое, техническое (почему-то самые агрессивные - это технари). И даже не подозревает, что есть своё, отдельное, экономическое.

Конечно, мне могут возразить, что взаимопроникновение наук - это благо, это расширяет возможности, позволяет приходить к неожиданным результатам, добавляет креатива. Это верно. Но лишь в том случае, если человек владеет инструментом. Если же нет, - то, извините, это не творчество, а мазня сумасшедшего с попыткой выдать результат за очередной шедевр. Пусть даже и в золотой раме.

Отменить закон стоимости

Закон стоимости - это всеобщий экономический закон, пронизывает все товарно-денежные отношения в обществе. Думаете невозможно его отменить? - Ничего подобного, наши чиновники всё могут. Вот так взять и выдать очередное постановление/приказ/закон и т.п., а потом всех заставляют в это поверить.

Вот Совмин Крыма выдал очередное постановление, которое должно, если вспомнить бессмертных Стругацких, дать "Счастья всем, каждому, и пусть никто не уйдет обиженным". Постановление называется "О мерах по упорядочению посещения мест массового отдыха, пляжей, территорий и объектов природно-заповедного и лесного фонда в Автономной Республике Крым", от 10 июля 2009 р. №348. Цитирую (Полный текст - на сайте Рескомлеса):

3. Республиканскому комитету Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды в срок до 15 июля 2009 года подготовить обращение в Министерство охраны окружающей природной среды Украины по вопросу отмены платы за посещение парков-памятников садово-паркового искусства и других объектов природно-заповедного фонда.

4. Исполнительным комитетам сельских, поселковых, городских советов, районным государственным администрациям в Автономной Республике Крым обеспечить бесплатный и беспрепятственный доступ отдыхающих и жителей Автономной Республики Крым на коммунальные пляжи. При заключении договоров аренды пляжных территорий предусмотреть взимание платы только за дополнительные услуги по прокату пляжного оборудования.

Т.е. в очередной раз захотели, чтобы всем было всё бесплатно и никому ничего за это не было. Чтобы во все парки, заповедники, заказники, пляжи можно было пройти бесплатно, чтобы за доступ к достопримечательностям (водопадам, пещерам и другим всяческим провалам) тоже не нужно было платить.

Сама по себе идея, конечно, хорошая.

Індекс миру

Організація Vision of Humanity groups розрахувала та опублікувала на своєму сайті порівняння 144 країн по показниках конфліктності, стосунків із сусідами, воєнізації, політизованості, культури та інших, який назвала Індексом миру.

На першому місці опинилась Нова Зеландія, на останньому - Ірак.

За значенням індексу всі країни розбиті по 5 групах із дуже високим, високим, середнім, низьким та дуже низьким рівнем миру. Україна опинилася у третій групі - 82 місце в загальному переліку, обігнавши при цьому на одну позицію Сполучені Штати Америки.
Серед країн, що раніше входили до Радянського союзу, найвищі місця займають Естонія, Литва і Латвія (відповідно 38, 43 і 54 місця) та Молдова (75 місце)? найнижчі - Грузія та Росія (134 і 136 відповідно).

Результати опубліковані на сайті дуже зручно, можна, наприклад вибрати кілька країн та порівняти "показник-до-показника". Наприклад, ось так для Білорусі, Польщі, Росії, України та США: http://www.visionofhumanity.org/gpi/results/comparison/2009/by-pl-ru-ua-us/

Наш улюблений Держкомстат

Ті, хто придумав статистичну форму 1-споживання - уроди. Мало того, що місцевий відділ статистики "згадав" про те, що наше підприємство включено в список подавачів цієї форми в день її подання, я змушена витрачати купу часу, щоб заповнити звіт, розроблений куріца лапой.
Поясню його сенс: усі витрати підприємства групуються на 2 великих розділа: "Матеріальні витрати" і "послуги сторонніх організацій" та по кожному з розділів розкладається, якими галузями був вироблений той чи інший продукт, спожитий підприємством-подавачем. І таких рідків - 42 штуки.

Загвоздка в тому, що кожне підприємство має свою систему обліку витрат, яка грунтується на Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Це зручно. Але от у звіті 1-споживання пропонують зробити іншу класифікацію і розкласти всі витрати підприємства згідно іншої методики. Кількахвилинне вивчення мною бланку звіту показало, що рядки та їх номери співпадають з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97. Про один з прикладів, який доводить, з якого бодуна він складений, я вже писала. Тепер навожу інший приклад.

Всесоюзная жратница

Не люблю Киев.
Да, я лично знакома (и счастлива что знакома) со многими прекрасными людьми-киевлянами.
Да, там есть прекрасные памятники архитектуры.
Да, у него великая история.
Да, это столица и её надо как бы уважать.


Но ненавижу Киев как систему, как институт, как сборище государственных [не]деятелей.
Как жратницу, что высасывает все ресурсы из регионов. Львиная часть заработанного (неважно как - хорошо, плохо, нашими полусовковыми-полукриминальными-полунеграмотными способами ведения бизнеса) идет в стольный град, на кормежку нелюдям, которые считают, что если занимают какую-то должность, то им должны поклоняться и ножки лизать.

Мне гадко смотреть как такое отношение проникает и ниже - когда приезжаешь в другой город, и наблюдаешь как человек/пара/группа начинают качать права и требовать особого к себе отношения только потому, что киевлянин. Так и заявляют - мы мол, киевляне и поэтому подавайте-мол то-то и то-то. И такие случаи не единичны.

Рівень підготовки студентів

Тепер я твердо вирішила: я більше не підпишу щоденник практики жодному студентові, який вивчає менеджмент, поки він не розкаже що таке SWOT-аналіз!

Бо в мене тут був один випадок. Студентка четвертого(!) курсу, яка навіть там щось претендує на червоний диплом не має про цей аналіз жодного уявлення!!!! Я в шоці, головне дізналася про це мало не в останній день. Ця дівчина прийшла до мене зі списком інформації, яка їй потрібна для того, щоб написати звіт про практику на підприємстві, і там серед інших був SWOT-аналіз. Само собою, цей список склали в її інституті і видали на руки. Але, блін, якщо ти просиш, ну, мабуть, треба розуміти що це таке. Вона що думала - я цей SWOT-аналіз їй на блюдечці подам? Якщо вже не знаєш нічого, то мовчи.
Коротше, я їй висказала все що думаю про її підготовку. (Само собою висказано було ввічливо, спокійно, без мату, але досить твердо, що колега, який випадково побачив це, сказав, що я була схожа на ректора :-)))

Але щоденник практики я підписала, відзив зробила (всеж таки пообіцяла раніше, та й дивчина зробила всі ті завдання, що я давала). А для себе вирішила - буду всіх студентів, що вчаться на "менеджмент" з першого дня попереджати, що нічого не підпишу, поки вони не розкажуть про SWOT-аналіз. Або навіть буду давати завдання, щоб вони під час практики цей аналіз робили. Звичайно, по всьому підприємству то буде складно (хоча одна студентка-дипломниця в мене це робила, і непогано), але можна буде давати якийсь невеличкий напрямок або окрему послугу.

Economics Roundtable

На додаток до попереднього запису хочу написати про ще один корисний ресурс -

Economics Roundtable

Права колонка - це перелік всіх більш-менш достойних уваги економічних блогів (136 штук), а посередині - постійно оновлювана стрічка анонсів-записів з усіх цих блогів. Заглядаю іноді туди щоб підібрати щось нове, або просто пройтись очами стрічкою у пошуках цікавинок.

Економічні блоги

Дещо з того, що в мене в рідері. Але це, само собою, ще не означає, що я постійно всі їх читаю, бо часу катастрофічно не вистачає, тому читаю вибірково і під настрій :-)

З моїх найулюбленіших - блог австріяків Mises Institute Daily Articles. На їх сайті є кілька блогів, ось список: http://mises.org/about/3322 - там РСС не тільки нових статей, але й просто повідомлень загального блогу, подкасту, оновлень в бібліотеці.
Вартий уваги і сам сайт - mises.org - дуже багата бібліотека, найповніше в неті зібрання класиків австрійської школи. Більше ніж там я ніде не бачила. Крім того там всі - і старі, і нові.