Використання наукових електронних бібліотек

Дякую Панові бібліотекарю за інформацію. Як відомо (тим, хто користується, мабуть, відомо), Національна бібліотека України ім. Вернадського кожного року передплачує доступ до ряда онлайнових видань, в тому числі кількох потужних наукових. Серед них: ScienceDirect, EBSCOhost, кілька колекцій журналів американських наукових товариств. Передплата діє не тільки для НБУВ, але й для установ Національної академії наук України.

Так от, на сайті опублікований звіт про використання цих інформаційних ресурсів у 2008 році. Згідно нього, протягом року в середньому кожна установа НАН України щоденно працювала з передплаченими ресурсами 1 годину. Також (цитую, виділення - моє):

викликає занепокоєність відсутність у 22 академічних установ виділених телекомунікаційних каналів, що не дозволяє їм використовувати онлайнові ресурси на платформі EBSCOhost для інформаційного забезпечення наукових досліджень. Слід звернути увагу і на пасивність ряду академічних установ, які мають можливості доступу до передплачених мережевих джерел інформації, але в 2008 р. не використовували їх повною мірою. Так, 33 установи у 2008 р. знизили інтенсивність використання ресурсів у порівнянні з 2007 р., а 19 установ — не використовували надані ресурси взагалі.

Ну що, наша наука розвивається, так? Крокує семимильними щоб всіх і всьо перегнати?

Сила друкованого слова

Коли ще, крім передвиборчого часу, можна глянути вбік швидкості розповсюдження газет і журналів?

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №1202-р "Про забезпечення своєчасної доставки друкованих засобів масової інформації за передплатою".

Велика кількість газет і журналів, що реалізуються вроздріб, мають неясну кількість читачів (а видавництва ще й мають схильність трохи перебільшувати, бо проконтролювати правильність цих даних важко). А підписники - то гарантована аудиторія. Потенційний споживач не тільки інформації, заради якої обирав газету/журнал, але й реклами, в т.ч. політичної.

Що таке звернення і навіщо потрібно (Про звернення громадян. Стаття №1)

Дещо із запізненням, але, як і обіцяла, починаю цикл статей про те, як писати звернення.

Певно, кожний з нас стикався із ситуацією, коли хочеться поскаржитися на дії працівників державних установ. Особливо активні та патріотичні хотіли аби їх почули. А дехто навіть хотів би захистити когось чи щось. Це все можна зробити за допомогою звичайного листа, але правильно написаного та відправленого.

Одразу скажу, що звернення - не панацея. Це всього лише один з інструментів, який можна використати у взаємодії з різноманітними структурами. Часто цей інструмент не допоможе Вам ніяк. Взагалі ніяк. Ви ж не станете сперечатися, що маючи в руках тільки одну лопату та одну пару рук, майже неможливо пробити кілометровий тунель у горах? Або лопата зламається, або копач помре від старості перш ніж завершити свою справу. Але якщо ґрунт м'який та з пустотами, не пересушений, то за допомогою доброї саперної лопати та маючи трохи вправності, можна вирити навіть не одну яму, в яку впаде необережний чиновник-хам.

Природний газ для релігійних організацій

Хочу поділитися з Вами дуже захопливим чтивом. А саме - новими нормативно-правовими актами. На сайті Верховної ради України, у підрозділі "Законодавство", можна підписатися на оновлення, і майже кожного дня на пошту буде приходити лист із списком нормативно-правових актів, які поповнили базу. Іноді я читаю, іноді, особливо коли після поїздок накопичилось багато пошти, пропускаю чи видаляю. Але чим ближче до виборів, тим цікавіше стає читати.

От приклад. Тільки що прийшов лист, і серед списку бачу Постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №989 "Про ціни на природний газ на потреби релігійних організацій".

Основні макропоказники на 2010 рік

На сайті законодавства Верховної Ради України виклали документ: Постанову Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2009 № 973 "Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2010 рік". Документ важливий, потрібний, на його основі складається бюджет, різноманітні програми. А ще дані цього документу використовуються при прогнозуванні в різноманітних установах, державних підприємствах і т.п. - коли не можна керуватись власними уявленнями про прогноз економічної ситуації в країні, а потрібний офіційний документ.

Подивилась я його. На що одразу звернула увагу:

1. Валовий внутрішній продукт. Цитую: "номінальний - 1178,6 млрд. гривень; відсотків до попереднього року - 103,7; індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) - 109,7 відсотка". Тобто, на 2010 рік заплановано спад реального ВВП, бо інфляція (109,7%) більше, ніж зростання номінального ВВП (103,7%). Це означає, що на офіційному рівні заявлено, що дно кризи буде у 2010 році, і спад триватиме.
   
   
   

Про исследование предпочтений потребителей

Данное эссе было написано сегодня для руководителя одной из служб нашей городской администрации. Стиль - соответствующий адресату. Содержание - тоже. Т.е. некоторые вещи, вполне очевидные специалистам, разжеваны, что-то упущено, о чем-то упомянуто весьма поверхностно. Т.к. писала это добровольно и на общественных началах, то без зазрения совести выкладываю сюда, чтобы не пропадать добру.

 Что ищут люди в кризисное время

     В последнее время для поиска места отдыха, планирования своего путешествия всё больше людей пользуется средствами Интернета. Аудитория Интернета, особенно на постсоветском пространстве, постоянно растёт. Потенциальные туристы используют его для следующих основных целей:

1. Поиск информации о месте отдыха.
2. Обсуждение потенциального места отдыха в социальных сетях, чтение отзывов других туристов.
3. Осуществление заказа туристических услуг (бронирование).

     Поэтому любой организации, которая выходит на рынок туристических услуг, необходимо заботиться об адекватном интернет-присутствии, отслеживать позитивные и негативные отзывы, своевременно на них реагировать и распространять нужную информацию.

Про листування

Дуже мені подобається епістолярний жанр в усіх проявах. І особисті листи, і службові, і різноманітні звернення. Завжди спостерігаю за новинками, періодично читаю посібники з листування, із задоволенням читаю та зберігаю ображчики добре написаних листів.

І ще нещодавно з'явилася в мене ідея поділитися тими знаннями, що маю, про техніку написання звернень. Думаю, це буде цикл невеличких статей про:

1. Що таке і для чого застосовується.
   
2. Основні нормативні акти, які треба знати кожному, хто пише звернення.
3. Стратегія і тактика звернень.
   
4. Структура, стилистика, обов’язкові реквізити.
5. Що робити, коли Вас послали.
6. Засоби безпеки.

 Цикл розпочну з наступного тижня, а зараз просто покажу один з тих листів, що я собі зберегла як ображчик.

Готуймося до нової газової війни

Буквально кілька днів тому з’явилася перша ознака, що взимку будуть проблеми з газом. Може це конфлікт із Москвою (вже навіть не знаю через які причини - вибори, "найкращий в світі" договір на постачання), може неспроможність Газпрому поставити заявлену кількість газу.
Але ті, хто найбільше постраждають, вже оголошені. Принаймні це стосується Криму. Рада міністрів Автономної Республіки Крим розродилася новою постановою від 28 липня 2009 р. №401:

О дополнительных мерах по обеспечению стабильной работы объектов и служб жизнеобеспечения Автономной Республики Крым в осенне-зимний период 2009-2010 годов

В чому його суть:

Про пільговиків

Про них не писав тільки лінивий. Справді, яка несправедливість, коли при вступі бюджетні місця займають не ті, хто має знання, а ті, хто придбав (або отримав по знайомству, завдяки статусу) потрібну довідку. Само собою, всі закликають із цим боротися, в першу чергу через обмеження пільгових категорій, пільгових місць, підняттям прохідного балу. А тепер давайте спробуємо докладно розібратися із ситуацією, що склалася.

Цитата

Понравилось высказывание Михаила Дубова в блоге Ruconomics:

Я очень люблю экономику. И мне очень нравится, когда люди начинают ее учить, вместо того чтобы высказываться по экономическим темам, не имея знаний в этой области. Но, к сожалению, экономика очень сложный предмет, а значит в начале обучения нам приходится сильно упрощать реальный мир, чтобы объяснить некоторые аспекты экономического образа мышления. Иногда эти упрощения работают очень хорошо, и помогают людям понимать мир вокруг лучше, но часто в модели теряется богатство реального мира. Поэтому, хороший учитель всегда рассказывает, где у модели слабые стороны, где она не достаточно для реального мира и так далее.

Очень часто сталкиваюсь с тем, что человек, нахватавшись терминов и парочки моделей из нескольких учебников, начинает судить об экономике с видом большого знатока.

Особенно это касается тех, кто получает поверхностное второе высшее образование. Именно поверхностное, т.к. случаи бывают разные. И вот человек начинает судить об экономических процессах, используя филологическое мышление, юридическое, техническое (почему-то самые агрессивные - это технари). И даже не подозревает, что есть своё, отдельное, экономическое.

Конечно, мне могут возразить, что взаимопроникновение наук - это благо, это расширяет возможности, позволяет приходить к неожиданным результатам, добавляет креатива. Это верно. Но лишь в том случае, если человек владеет инструментом. Если же нет, - то, извините, это не творчество, а мазня сумасшедшего с попыткой выдать результат за очередной шедевр. Пусть даже и в золотой раме.