Наш улюблений Держкомстат

Ті, хто придумав статистичну форму 1-споживання - уроди. Мало того, що місцевий відділ статистики "згадав" про те, що наше підприємство включено в список подавачів цієї форми в день її подання, я змушена витрачати купу часу, щоб заповнити звіт, розроблений куріца лапой.
Поясню його сенс: усі витрати підприємства групуються на 2 великих розділа: "Матеріальні витрати" і "послуги сторонніх організацій" та по кожному з розділів розкладається, якими галузями був вироблений той чи інший продукт, спожитий підприємством-подавачем. І таких рідків - 42 штуки.

Загвоздка в тому, що кожне підприємство має свою систему обліку витрат, яка грунтується на Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Це зручно. Але от у звіті 1-споживання пропонують зробити іншу класифікацію і розкласти всі витрати підприємства згідно іншої методики. Кількахвилинне вивчення мною бланку звіту показало, що рядки та їх номери співпадають з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97. Про один з прикладів, який доводить, з якого бодуна він складений, я вже писала. Тепер навожу інший приклад.

Всесоюзная жратница

Не люблю Киев.
Да, я лично знакома (и счастлива что знакома) со многими прекрасными людьми-киевлянами.
Да, там есть прекрасные памятники архитектуры.
Да, у него великая история.
Да, это столица и её надо как бы уважать.


Но ненавижу Киев как систему, как институт, как сборище государственных [не]деятелей.
Как жратницу, что высасывает все ресурсы из регионов. Львиная часть заработанного (неважно как - хорошо, плохо, нашими полусовковыми-полукриминальными-полунеграмотными способами ведения бизнеса) идет в стольный град, на кормежку нелюдям, которые считают, что если занимают какую-то должность, то им должны поклоняться и ножки лизать.

Мне гадко смотреть как такое отношение проникает и ниже - когда приезжаешь в другой город, и наблюдаешь как человек/пара/группа начинают качать права и требовать особого к себе отношения только потому, что киевлянин. Так и заявляют - мы мол, киевляне и поэтому подавайте-мол то-то и то-то. И такие случаи не единичны.

Рівень підготовки студентів

Тепер я твердо вирішила: я більше не підпишу щоденник практики жодному студентові, який вивчає менеджмент, поки він не розкаже що таке SWOT-аналіз!

Бо в мене тут був один випадок. Студентка четвертого(!) курсу, яка навіть там щось претендує на червоний диплом не має про цей аналіз жодного уявлення!!!! Я в шоці, головне дізналася про це мало не в останній день. Ця дівчина прийшла до мене зі списком інформації, яка їй потрібна для того, щоб написати звіт про практику на підприємстві, і там серед інших був SWOT-аналіз. Само собою, цей список склали в її інституті і видали на руки. Але, блін, якщо ти просиш, ну, мабуть, треба розуміти що це таке. Вона що думала - я цей SWOT-аналіз їй на блюдечці подам? Якщо вже не знаєш нічого, то мовчи.
Коротше, я їй висказала все що думаю про її підготовку. (Само собою висказано було ввічливо, спокійно, без мату, але досить твердо, що колега, який випадково побачив це, сказав, що я була схожа на ректора :-)))

Але щоденник практики я підписала, відзив зробила (всеж таки пообіцяла раніше, та й дивчина зробила всі ті завдання, що я давала). А для себе вирішила - буду всіх студентів, що вчаться на "менеджмент" з першого дня попереджати, що нічого не підпишу, поки вони не розкажуть про SWOT-аналіз. Або навіть буду давати завдання, щоб вони під час практики цей аналіз робили. Звичайно, по всьому підприємству то буде складно (хоча одна студентка-дипломниця в мене це робила, і непогано), але можна буде давати якийсь невеличкий напрямок або окрему послугу.

Economics Roundtable

На додаток до попереднього запису хочу написати про ще один корисний ресурс -

Economics Roundtable

Права колонка - це перелік всіх більш-менш достойних уваги економічних блогів (136 штук), а посередині - постійно оновлювана стрічка анонсів-записів з усіх цих блогів. Заглядаю іноді туди щоб підібрати щось нове, або просто пройтись очами стрічкою у пошуках цікавинок.

Економічні блоги

Дещо з того, що в мене в рідері. Але це, само собою, ще не означає, що я постійно всі їх читаю, бо часу катастрофічно не вистачає, тому читаю вибірково і під настрій :-)

З моїх найулюбленіших - блог австріяків Mises Institute Daily Articles. На їх сайті є кілька блогів, ось список: http://mises.org/about/3322 - там РСС не тільки нових статей, але й просто повідомлень загального блогу, подкасту, оновлень в бібліотеці.
Вартий уваги і сам сайт - mises.org - дуже багата бібліотека, найповніше в неті зібрання класиків австрійської школи. Більше ніж там я ніде не бачила. Крім того там всі - і старі, і нові.