Отменить закон стоимости

Закон стоимости - это всеобщий экономический закон, пронизывает все товарно-денежные отношения в обществе. Думаете невозможно его отменить? - Ничего подобного, наши чиновники всё могут. Вот так взять и выдать очередное постановление/приказ/закон и т.п., а потом всех заставляют в это поверить.

Вот Совмин Крыма выдал очередное постановление, которое должно, если вспомнить бессмертных Стругацких, дать "Счастья всем, каждому, и пусть никто не уйдет обиженным". Постановление называется "О мерах по упорядочению посещения мест массового отдыха, пляжей, территорий и объектов природно-заповедного и лесного фонда в Автономной Республике Крым", от 10 июля 2009 р. №348. Цитирую (Полный текст - на сайте Рескомлеса):

3. Республиканскому комитету Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды в срок до 15 июля 2009 года подготовить обращение в Министерство охраны окружающей природной среды Украины по вопросу отмены платы за посещение парков-памятников садово-паркового искусства и других объектов природно-заповедного фонда.

4. Исполнительным комитетам сельских, поселковых, городских советов, районным государственным администрациям в Автономной Республике Крым обеспечить бесплатный и беспрепятственный доступ отдыхающих и жителей Автономной Республики Крым на коммунальные пляжи. При заключении договоров аренды пляжных территорий предусмотреть взимание платы только за дополнительные услуги по прокату пляжного оборудования.

Т.е. в очередной раз захотели, чтобы всем было всё бесплатно и никому ничего за это не было. Чтобы во все парки, заповедники, заказники, пляжи можно было пройти бесплатно, чтобы за доступ к достопримечательностям (водопадам, пещерам и другим всяческим провалам) тоже не нужно было платить.

Сама по себе идея, конечно, хорошая.

Індекс миру

Організація Vision of Humanity groups розрахувала та опублікувала на своєму сайті порівняння 144 країн по показниках конфліктності, стосунків із сусідами, воєнізації, політизованості, культури та інших, який назвала Індексом миру.

На першому місці опинилась Нова Зеландія, на останньому - Ірак.

За значенням індексу всі країни розбиті по 5 групах із дуже високим, високим, середнім, низьким та дуже низьким рівнем миру. Україна опинилася у третій групі - 82 місце в загальному переліку, обігнавши при цьому на одну позицію Сполучені Штати Америки.
Серед країн, що раніше входили до Радянського союзу, найвищі місця займають Естонія, Литва і Латвія (відповідно 38, 43 і 54 місця) та Молдова (75 місце)? найнижчі - Грузія та Росія (134 і 136 відповідно).

Результати опубліковані на сайті дуже зручно, можна, наприклад вибрати кілька країн та порівняти "показник-до-показника". Наприклад, ось так для Білорусі, Польщі, Росії, України та США: http://www.visionofhumanity.org/gpi/results/comparison/2009/by-pl-ru-ua-us/

Наш улюблений Держкомстат

Ті, хто придумав статистичну форму 1-споживання - уроди. Мало того, що місцевий відділ статистики "згадав" про те, що наше підприємство включено в список подавачів цієї форми в день її подання, я змушена витрачати купу часу, щоб заповнити звіт, розроблений куріца лапой.
Поясню його сенс: усі витрати підприємства групуються на 2 великих розділа: "Матеріальні витрати" і "послуги сторонніх організацій" та по кожному з розділів розкладається, якими галузями був вироблений той чи інший продукт, спожитий підприємством-подавачем. І таких рідків - 42 штуки.

Загвоздка в тому, що кожне підприємство має свою систему обліку витрат, яка грунтується на Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Це зручно. Але от у звіті 1-споживання пропонують зробити іншу класифікацію і розкласти всі витрати підприємства згідно іншої методики. Кількахвилинне вивчення мною бланку звіту показало, що рядки та їх номери співпадають з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97. Про один з прикладів, який доводить, з якого бодуна він складений, я вже писала. Тепер навожу інший приклад.

Всесоюзная жратница

Не люблю Киев.
Да, я лично знакома (и счастлива что знакома) со многими прекрасными людьми-киевлянами.
Да, там есть прекрасные памятники архитектуры.
Да, у него великая история.
Да, это столица и её надо как бы уважать.


Но ненавижу Киев как систему, как институт, как сборище государственных [не]деятелей.
Как жратницу, что высасывает все ресурсы из регионов. Львиная часть заработанного (неважно как - хорошо, плохо, нашими полусовковыми-полукриминальными-полунеграмотными способами ведения бизнеса) идет в стольный град, на кормежку нелюдям, которые считают, что если занимают какую-то должность, то им должны поклоняться и ножки лизать.

Мне гадко смотреть как такое отношение проникает и ниже - когда приезжаешь в другой город, и наблюдаешь как человек/пара/группа начинают качать права и требовать особого к себе отношения только потому, что киевлянин. Так и заявляют - мы мол, киевляне и поэтому подавайте-мол то-то и то-то. И такие случаи не единичны.

Рівень підготовки студентів

Тепер я твердо вирішила: я більше не підпишу щоденник практики жодному студентові, який вивчає менеджмент, поки він не розкаже що таке SWOT-аналіз!

Бо в мене тут був один випадок. Студентка четвертого(!) курсу, яка навіть там щось претендує на червоний диплом не має про цей аналіз жодного уявлення!!!! Я в шоці, головне дізналася про це мало не в останній день. Ця дівчина прийшла до мене зі списком інформації, яка їй потрібна для того, щоб написати звіт про практику на підприємстві, і там серед інших був SWOT-аналіз. Само собою, цей список склали в її інституті і видали на руки. Але, блін, якщо ти просиш, ну, мабуть, треба розуміти що це таке. Вона що думала - я цей SWOT-аналіз їй на блюдечці подам? Якщо вже не знаєш нічого, то мовчи.
Коротше, я їй висказала все що думаю про її підготовку. (Само собою висказано було ввічливо, спокійно, без мату, але досить твердо, що колега, який випадково побачив це, сказав, що я була схожа на ректора :-)))

Але щоденник практики я підписала, відзив зробила (всеж таки пообіцяла раніше, та й дивчина зробила всі ті завдання, що я давала). А для себе вирішила - буду всіх студентів, що вчаться на "менеджмент" з першого дня попереджати, що нічого не підпишу, поки вони не розкажуть про SWOT-аналіз. Або навіть буду давати завдання, щоб вони під час практики цей аналіз робили. Звичайно, по всьому підприємству то буде складно (хоча одна студентка-дипломниця в мене це робила, і непогано), але можна буде давати якийсь невеличкий напрямок або окрему послугу.

Economics Roundtable

На додаток до попереднього запису хочу написати про ще один корисний ресурс -

Economics Roundtable

Права колонка - це перелік всіх більш-менш достойних уваги економічних блогів (136 штук), а посередині - постійно оновлювана стрічка анонсів-записів з усіх цих блогів. Заглядаю іноді туди щоб підібрати щось нове, або просто пройтись очами стрічкою у пошуках цікавинок.

Економічні блоги

Дещо з того, що в мене в рідері. Але це, само собою, ще не означає, що я постійно всі їх читаю, бо часу катастрофічно не вистачає, тому читаю вибірково і під настрій :-)

З моїх найулюбленіших - блог австріяків Mises Institute Daily Articles. На їх сайті є кілька блогів, ось список: http://mises.org/about/3322 - там РСС не тільки нових статей, але й просто повідомлень загального блогу, подкасту, оновлень в бібліотеці.
Вартий уваги і сам сайт - mises.org - дуже багата бібліотека, найповніше в неті зібрання класиків австрійської школи. Більше ніж там я ніде не бачила. Крім того там всі - і старі, і нові.

Студенты-практиканты

Ура-ура, у меня сегодня новый практикант. Вернее практикантка.
Люблю, когда ко мне приходят студенты, либо студентов приводят ко мне.

Наверное, с точки зрения учебных заведений я являюсь идеальным руководителем практики от предприятия :-) Как только студент появляется пред мои ясны очи, то сразу же сообщаю его, что если он просто так хочет получить отзывы, мою подпись и печать - то пусть разворачивается и ищет кого-то другого, благо, выбор велик. И что всем без исключения практикантам я даю какое-то задание, выполнение которого жестко контролирую. Дальше, "обрадовав" студента всем этим, начинаю задавать вопросы - что за практика, где работает, какая информация нужна и т.п.

На придумывание заданий для студентов-практикантов фантазия у меня неистощима. Да, я использую их как бесплатную рабочую силу. Но я никогда не заставляю высиживать их восьмичасовой рабочий день. И я им даю знания, которым ини мало где могут научиться. Потому что те задания - не с потолка и не рутинная работа, а они действительно интересны, подчас творческие. И они всегда по силам тем, кому даются, потому что индивидуальны.
И мне нравится, когда студент интересуется, когда задает вопросы, причем такие вопросы, которые подчас ставят в тупик меня. Люблю, когда студенты думают, когда находят несоответствия и неточности, когда предлагают новые идеи. И может быть это совпадение, но мне попадаются именно такие практиканты, поэтому в 95% случаев я очень довольна результатами. И с удовольствием в дневнике практиканта, там где пишется отзыв руководителя практики от предприятия, расхваливаю своего подопечного.

Кролики крильцями машуть

Займаємося тендерами. Є такий документ - Державний класифікатор продукції та послуг, - згідно нього зараз визначається предмет закупівлі при закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти. Там ніби є все, що тільки може вироблятися, але знайти можна тільки маючи велике бажання. А знаходити треба, бо в документах на тендер треба вказувати назву точно як у класифікаторі по 5-му знаку.
Свої предмети закупівлі ми визначили вже давно, але час від часу відкриваємо цей талмуд (більше 1000 сторінок комп’ютерного тексту) щоб уточнити назви товарів. Читання іноді може бути дуже захопливим. А сьогодні я остаточно зрозуміла, що робився він з великого бодуна.

Як вам таке:

15.12.1 М’ясо та харчові субпродукти свійської птиці
Ця підкатегорія включає також:
- м’ясо та харчові субпродукти охолоджені, температура яких знижена майже до 0 градусів Цельсія без заморожування, які класифікуються в тих же позиціях, що й м’ясо та харчові субпродукти свіжі (парні або пересипані сіллю для тимчасової консервації під час транспортування)
- м’ясо та харчові субпродукти швидкозаморожені, які класифікуються в тих же позиціях, що й заморожені
- м’ясо кролів та дичини

Нормально так, кролики вважаються птицею згідно Держстандартів :-)
На цьому не зупиняємось, та йдемо дивитися що таке кролики та дичина:

15.12.13.000 М’ясо кроликів та дичини
15.12.13.001 - кролів та зайців
15.12.13.002 - ведмедів
15.12.13.003 - олені
15.12.13.004 - верблюдів
15.12.13.005 - лосів
15.12.13.006 - дичини степової, борової та гірської
15.12.13.007 - дичини пернатої
15.12.13.008 - ссавців морських
15.12.13.009 - тварин інших

Усім зрозуміло? Верблюди - це дичина!
І все це, в тому числі ведмеді, олені, верблюди, лосі, ссавці морські знаходяться в підкатегоріі 15.12.1, яка називається "М’ясо та харчові субпродукти свійської птиці".

Про розвиток культури

Спочатку опубліковала на іншому своєму блозі, там і коментарі цікаві... вирішила продублювати.

Через те, що живу не в столиці (і не збираюся), досі сприймала Льоню Космоса більше як такого собі клоуна. А скиглення киян щодо підвищення цін метрополітену - не інакше як "кияне зажралися" (щоправда, стосовно саме цього і досі так вважаю, бо мені доводиться платити як мінімум 4 грн, щоб проїхати нещасні 15 км до Ялти).
Так от, до чого я. В цьому році в Киеві не буде проведений конкурс піаністів им. Горовіца - найпрестижніша подія такого роду в Україні, крім того, міжнародно визнаний конкурс. Київська держадміністрація не змогла знайти кошти на його проведення.

Впервые за 14 лет в Украине не будет проводиться самый престижный - конкурс памяти Владимира Горовица. В столичном бюджете, из которого всегда финансировалось мероприятие - в этом году денег не хватает. В главном управлении культуры их найти тоже не могут.
(...)
Более ста пианистов из 21-ой страны мира желали приехать в Киев на престижный конкурс. Нанимали репетиторов, уже заказали билеты. Но вместо приглашений получили - извинения: "...в связи с финансовым кризисом - ждём через год, если не передумаете".